Aбонемент

Національна парламентська бібліотека України з нагоди 140-річчя від дня народження М. К. Вороного, українського поета, критика, перекладача, журналіста і театрознавця, підготувала віртуальну книжкову виставку «Лицар честі і краси».

Микола Кіндратович Вороний (1871–1938) належить до плеяди найвідоміших українських майстрів слова початку XX століття. Його відносять до поетів-модерністів, тобто тих творців, які по-новітньому, більш сучасно, ніж їхні попередники, висловили високі людські почуття у цілком нових віршованих формах. Він працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», у редакції журналу «Життє і слово», де вів рубрику «Вісті з Росії».

Творчість Миколи Вороного пройнята щирою любов'ю до народу, низка поезій митця присвячена Т. Шевченку, І. Франку, М. Лисенку («Краю мій рідний», «Горами, горами», «Привид»).

У своїх творах автор висміює національну обмеженість, псевдопатріотизм, його антигуманістичну, аморальну сутність («Мерці», «Молодий патріот», «Старим патріотам»).

М. Вороний одним із перших вводить у лірику тему міста, переймає традиційні мотиви європейської поезії, де протиставляється поетична одухотвореність і буденність, утверджує нестримне прагнення людини до краси, світла, осягнення космосу («Ікар», «Сонячні хвилини»), розкриває трагізм духовної самотності (цикл «Осокорі»). У поемі «Євшан-зілля» поет показав важливість усвідомлення національної приналежності для людини.

Значне місце у творчій спадщині автора посідають переклади і переспіви з інших літератур – М. Метерлінка. Г. Гейне, О. Пушкіна, М. Некрасова, А. Фета та ін. (У сяйві мрій: Поезії, переклади. — К., 2002).

Миколі Вороному належить низка мистецтвознавчих і театрознавчих розвідок («Театральне мистецтво й український театр», 1912; «Театр і драма», 1913), літературознавчих статей та театральних рецензій («Михайло Щепкін», 1913; «Український театр у Києві», 1914; «Режисер», 1925; «Драматична примадонна", 1924 та ін.).

У 1934 році М. К. Вороного було репресовано. Архів автора зберігається в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

Пропонована виставка містить поетичний доробок відомого ук­раїнського поета Миколи Вороного, інтимна та громадян­ська лірика якого має непересічну художню цінність і свідчить про істотний внесок поета в розвиток вітчизняної культу­ри. Крім оригінальних віршів, на виставці представлено поетичні переклади, мистецтвознавчі та театрознавчі розвідки, документи про життя та діяльність М. К. Вороного.

Згадка про Т. Шевченка;

Шепель Ф. Останній товариш Миколи Вороного;

Орел С. Микола Вороний: остання трагічна сторінка;

Микола Вороний (1871—1938): Надземне і земне.

1/10
	Вороний М. В сяйві мрій : [Вірші] / [Передмова С. Черкасенко]. — Б. м.: Сяйво; [К.: Друк. 2-ї артілі], 1913. — 62, [2] с.: портр. Шифр зберігання Рк А584311