Книжкова виставка "Бабин Яр: символ вічної скорботи"
(До 65-річчя Бабиного яру)

Трагедія Бабиного яру – одна з найстрашніших подій жорстокого ХХ сторіччя. Дивно, але цілком достовірно, що чим більше часу проходить з тих страшенних вересневих днів 1941 року, тим більше вона стає виразним "знаком біди" для наших сучасників, чорним символом людської ненависті і насильства, перед глобальною небезпекою яких людство стоїть і зараз, намагаючись відвернути від себе загрози агресії, тероризму і безкарних вбивств. А ще живі окремі вцілілі жертви цього злочину, праведники миру, які їх врятували і свідки-кияни, яким довелося пережити страшні роки гітлерівської окупації.

Ніколи не забуде невинно пролиту кров київська земля... Ніколи не забудуть це скорботне і святе місце кияни і жителі України.

28 вересня в Національній парламентській бібліотеці  відкрилася книжкова виставка "Бабин Яр: символ вічної скорботи". Представлені на ній документи розповіли про криваві події у Києві, про злочинну діяльність фашистського режиму в Україні і за її межами, про важливість пам’яті про трагедію задля запобіганню їй у майбутньому. Особливу тональність заходу надали цитовані рядки українських поетів про трагедію.

У відкритті взяли участь працівники Національної парламентської бібліотеки України, наші колеги з Національної бібліотеки Словакії, читачі, вчені, відомі громадські діячі. Присутні щиро вітали праведницю миру Ольгу Захарівну Рощину.

Відкриваючи захід, заступник генерального директора України Галина Кириченко наголосила на міжнародному значенні пам’яті Бабиного Яру. Кожен з наступних виступаючих висловив своє бачення цієї страшної події.

"Історичне джерело трагедії – світовий тоталітаризм", – ствердив  колишній Президент Української Народної республіки в екзилі, голова Проводу Організації українських націоналістів, голова правління фундації імені О. Ольжича Микола Плав’юк. – Український народ втратив надзвичайно багато від тоталітарних режимів, отож  він має право сподіватися на те, що тоталітаризм як ідея і форма правління принаймні будуть засуджені людством.

Президент Єврейської Ради України, голова фонду "Пам’ять Бабиного Яру" Ілля Левітас розповів про трагедію єврейського населення Києва у вересні 1941 року. П’ять перших днів у Бабиному Яру розстрілювали його, в основному старих, жінок і дітей, і тільки за те, що вони євреї. Людство не повинно забути і подвиг українців, які ховали вцілілих євреїв від гітлерівців із загрозою для власного життя.

Відомий український кінорежисер, Народний артист України Микола Асєєв-Руденко застеріг проти паростків антисемітизму, які подекуди зустрічаються у нашому суспільстві і розповів про основну художню ідею, втілену у його художньому кінофільмі "Бабин Яр".

Президент Всеукраїнської Спілки громадських організацій "Конгрес ромів України" Петро Григоріченко розповів про загибель численних представників ромського народу у Бабиному Яру. Доктор історичних наук, професор, декан педагогічного університету імені Грінченка Фелікс Левітас зупинився на окремих історичних деталях страшної події. Заступник керівника головної редколегії пошуково-видавничого агентства "Книга пам’яті України", кандидат технічних наук Іван Галенко подарував Національній парламентській бібліотеці України видані агентством наукові розвідки щодо трагедії у Бабиному Яру і висловився проти намагань використовувати це святе місце у комерційних цілях.

Генеральний директор Національної парламентської бібліотеки України Тамара Вилегжаніна зазначила, що Бібліотека й надалі своїми засобами віддзеркалюватиме важливі історичні події, які відбуватимуться в Україні, і підкреслила, що надії всіх виступаючих і присутніх на заході спрямовані на побудову гуманного, соціально згармонізованого суспільства, в якому події, подібні тим, що відбулися 65 років тому, ніколи не зможуть відбутися знову.