Розповісти правду
Вступне слово голови Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду "Україна 3000 Катерини Ющенко  до книги Роберта Конквеста «Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор».

Відзначаючи раз у раз річницю Голодомору 1932-1933 років, ми з новою силою усвідомлюємо, що цілеспрямована злочинна акція проти українського народу не є історичним минулим. Вона й зараз болить і нагадує про себе.
До 75-річчя голодомору Міжнародний благодійний фонд "Ук­раїна 3000" підтримав перевидання книги відомого західного істо­рика Роберта Конквеста "Жнива скорботи. Радянська колективіза­ція і голодомор". Це новий переклад у рамках спеціальної програ­ми "Уроки історії: Голодомор 1932-1933 років" серед запланованих фондом "Україна 3000".
  Роберт Конквест - один із найвідоміших західних істориків. По­чинаючи з 60-х років XX століття, після виходу в світ низки публікацій, присвячених, в основному, сталінському тоталітарному режимові, його по праву вважають одним із найкращих у світі знав­ців Радянського Союзу 30-х років. Багато вперше зроблених висновків та гіпотез Роберта Конквеста щодо штучності голодомору, які не сприймалися істориками радянського періоду, в подальших дослідженнях вітчизняних та зарубіжних дослідників знайшли під­твердження. Його праця "Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор" уперше побачила світ у 1986 році. Це одна з най-ґрунтовніших праць, яка була написана в часи, коли не тільки в колишньому Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавали навіть сам факт голодомору.
Книга "Жнива скорботи" вперше всебічно розкриває правду про
голодомор, насамперед його штучність та спланованість радянською владою, яка мала на меті не лише загнати селян у колгоспи, а й зламати український націоналізм. Завдяки їй уперше була акцентована увага на політичному аспекті голодомору.
Вперше український переклад дослідження Роберта Конквеста про жахливу соціальну катастрофу XX століття - колективізацію та голодомор - вийшов друком у 1993 році. Книга є однією з найпе­реконливіших спроб відтворити для широкого кола читачів якомо­га повнішу картину трагедії українського народу.
Сьогодні, через двадцять років після написання цієї книги, в Ук­раїні відбуваються процеси, які ведуть до великих перемін у національній свідомості. 30 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон № 376-V "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", в якому кваліфікує його як геноцид проти українського на­роду. Досить широкого резонансу набула ця проблема й у світі. Ми вдячні тим країнам, які підтримали нас і на державному рівні виз­нали Голодомор 1932-1933 років в Україні актом геноциду проти українського народу. Серед них - парламенти США, Канади, Ав­стралії, Естонії, Італії, Литви, Грузії, Польщі, Угорщини та Арген­тини. Також ми маємо надію, що наступним кроком буде визнан­ня цієї трагедії українського народу на рівні найважливіших міжнародних інституцій. Адже, як зазначав у посланні до 70-х роковин Голодомору Папа Іоанн-Павло II, "...мова йде про жахливий задум, здійснений із холодним розрахунком можновладцями тієї епохи..."
Не може бути гіршої муки, ніж бачити, як від голодної смерті відходить у небуття твоя родина. А мільйони тонн збіжжя в цей же час держава відправляла на експорт. Весь жах тих часів і досі суп­роводжує очевидців страшної трагедії XX століття. Нації завдана кривда, наслідки якої відчуваються й через 75 років. А жертви цього страшного лихоліття так і не були належним чином поховані та вшановані.
Ми не повинні забувати про геноцид. То була справжня війна радянського режиму проти власного народу, розв'язана у мирний час. Відлуння цієї війни відчувається й дотепер. Людство повинне пам'ятати про трагічні сторінки нашої історії, щоб вони не повто­рилися ніде і ніколи.
Пам'ять про страшну трагедію повинна об'єднати нас навколо творення нашої держави та розбудови громадянського суспільства. А істина про нещастя тих років слугуватиме відновленню історич­ної справедливості, сприятиме прозрінню всього українського суспільства, примиренню людей та їхньому моральному зціленню.
Вірю, що ця книга допоможе нашому народові ще раз згадати своє минуле й переосмислити його. Це ще один внесок Міжнародного благодійного фонду "Україна 3000" у відтворення правдивої історії України.