Нова зарубіжна книга

Книги китайською мовою і видання, присвячені культурі, мистецтву, історії та питанням філології китайської мови становлять значну частину від загального фонду документів іноземними мовами Бібліотеки.
Формування цього фонду почалося понад 50 років тому, коли в Україні зріс інтерес до вивчення китайської мови. У цей час було придбано значну кількість посібників, підручників і словників.

Поступово зібрання розширювалося і збагачувалося. Значну допомогу у формуванні фонду і опрацюванні книг свого часу надали Бібліотеці відомі українські китаєзнавці, перекладачі і постійні користувачі бібліотеки І. К. Чирко, М. І. Литвиненко і А. Соболь.

У фонді відділу є багато книг, присвячених історії Китаю.
Китай справедливо вважається однією з найзагадковіших і найнезвичайніших країн світу. Його тисячолітня історія — найдовша серед існуючих сьогодні держав. Слово “Китай” (Чайна, Чина) принесли з собою завойовники-іноземці, які зявилися тут у період правління династії Чин. Офіційна назва країни — Народна Республіка Китай, самі китайці називають її “Серединною імперією”, а щоб підкреслити величність своєї країни, вони з давніх часів називають її “Піднебесною імперією”.

Перші згадки про правлячу тут династію (переважно у формі легенд) відносяться до 2-го тисячоліття до н. е. З тих пір одне покоління імператорів змінювало інше, народжувалися і помирали люди, будувалися і руйнувалися міста і поступово створювалися та величність і розкіш, яку ми сьогодні називаємо китайською цивілізацією.

Наприкінці минулого року Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні Пан Чжоу Лі передав у дар Національній парламентській бібліотеці України понад 180 книг китайською, російською та англійською мовами (на традиційних та електронних носіях). http://www.nplu.org/ua/events/archiv.events.htm

Ці книжки знайомлять нас з давнім та сучасним Китаєм, його державним устроєм, досягненнями економіки, унікальною культурою, народними традиціями та віруваннями.
Китай — країна, де існують різні релігії: буддизм, іслам, католицизм, протестантизм та своєрідне традиційне релігійне вчення — даосизм. Усі конфесійні групи, за винятком прихильників даосизму, підтримують контакти з відповідними організаціями в інших країнах світу.
Свобода віросповідання – основа політики китайского уряду. Соціальна етика і адміністративна практика у Китаї завжди відігравали значно більшу роль, аніж містичні абстракції та індивідуалістичні пошуки спасіння.
Кожна з представлених нижче книжок розповідає про певний релігійний напрямок, його розвиток у Китаї та сучасний стан.

Китайська кухня, що має стародавню історію і користується славою у всьому світі, є одним з важливих компонентів китайської цивілізації. Разом з французькою і турецькою кухнями китайська кухня входить у трійку головних кухонь світу.
Для неї характерні багатство асортименту, екзотичність інгридієнтів, висока майстерність кухарів і кулінарів та регіональне різномаїття. Обов'язковими вимогами є: ретельний підбір сировинних продуктів, делікатна обробка, володіння майстерністю регулювати силу вогню з тим, щоб блюда вийшли потрібного аромату, смаку і поживності.

Чайна церемонія у Китаї — традиція, що налічує не одне тисячоліття. За цей час було вироблено безліч способів приготування чаю для різних випадків. Услід за повсякденними чаюванням з'явилися вишукані ритуали для виняткових подій. Оскільки такі чаювання народжували в людині особливі, піднесені і урочисті відчуття, на Заході їх стали називати «церемонією». Китайською ж це чайне дійство звучить як «Гун-фу Ча», де «Гун-фу» означає «вище мистецтво», а «Ча» відповідно, «чай». Виходить, що Гунфуча — це «вище мистецтво чаювання», під час якого ви отримуєте можливість насолодитися всіма чотирма достоїнствами цього суто китайського напою: формою листка, кольором настою, ароматом і, нарешті, смаком.

Про секрети китайської кухні та мистецтво чайної церемонії ви можете дізнатися з книжок:

1. Chinese home-style cooking / ed. by Bai Ziran – Beijing : Foreign languages press, 2007. - 239 p.: ill. Англ. мовою [Б 3833]
2. Liu Junru. Chinese foods / Liu Junru. – Beijing : China intercontinental press, 2004. - 150 p.: ill. Англ. мовою [A 21670]
3. Guo Danying. The art of tea in China / Duo Danying, Wang Jianrong. - Beijing : Foreign languages press, 2007. - 108 p. : ill. Англ. мовою [А 21607]

Національні свята Китаю та деяка святкова атрибутика також мають давню історію. Споконвіку китайський народ — надзвичайно працьовитий. Люди працюють від зорі до зорі, та все ж святкові дні в календарі були і є.

Найважливішим святом в році є свято Нового року, або свято весни (чуньцзе), воно випадає на перший молодик першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого. З уведенням григоріанського календаря це свято почали називати "святом весни", щоб відрізнити його від Нового року за західним стилем. Воно є китайським виключно сімейним святом, схожим на західне Різдво, яке прийнято відзначати всією родиною. У ці дні відвідують друзів, влаштовують пишні й гучні застілля з петардами і хлопавками, а дітям підносять маленькі червоні конвертики з грошима – на щастя.

Серед інших найбільших свят: Свято ліхтарів. Китайці відзначають цей день з часів династії Хань. Воно припадає на 15-й день нового року, у середині чи кінці лютого, і завершує святкування Нового року. По всій країні запалюються мільйони ліхтариків, що, за переказами, проводжають в інший світ душі предків, які спустилися на землю до своїх близьких для святкування Нового року.

У п'ятий день п'ятого місяця місячного календаря (приблизно день літнього сонцестояння) відзначається дуже барвисте давнє свято — Свято човнів-драконів. У цей день прийнято їсти пірамідки з рису, загорнуті в бамбукове листя. Дітям надягають на шию різнобарвні, наповнені полином, амулети у вигляді тигра. Вони мають відганяти злих духів і приносити удачу. Організовуються змагання човнів, ніс і корму яких прикрашено драконами.
Про ці та інші китайські давні і сучасні свята, а також про деякі види образотворчого і ужиткового мистецтва можна дізнатися з книжок:

1. Qi Xin. Chinese festivals. - Beijing : Foreign languages press, 2008. - 101 p. : ill.   Англ. мовою [А 21664].
2. Chinese New Year paintings. - Beijing : Foreign languages press, 2007. - 99 p. : ill.   Англ. мовою [А 21665].
3. Chinese paper-cuts. - Beijing : Foreign languages press, 2007. - 101 p. : ill.   Англ. мовою [А 21666].

Ужиткове мистецтво давньої китайської цивілізації має надзвичайно багаті традиції. Це стосується виготовлення предметів побуту, національного одягу, зброї, предметів декорування житла і т. ін.

З того самого часу, коли одяг людини став частиною її життя, він завжди відображав соціальний статус людини, її спосіб життя, естетичні і культурні вподобання. За історією одягу ми можемо простежувати історію розвитку цивілізації.
Перші зразки одягу, знайдені археологами на території Китаю, свідчать, що вже близько 20 000 років тому люди, які жили тут, не просто виготовляли одяг, але й намагалися його естетично прикрасити.

Так само з давніх часів для побутових потреб та для прикрашання свого житла виготовляли китайські майстри найрізноманітніші вироби з кераміки. Сьогодні не знайдеться людини, яка б не знала про китайську порцеляну або не чула про теракотових воїнів.

Про історію розвитку гончарного мистецтва у Китаї та китайського національного костюму (разом з різними способами його декорування) можна дізнатися з книжок:

1. Chinese clothing / Hua Mei. - Beijing : China intercontinental press, 2004. - 160 p.: ill. Англ. мовою [A 21667].
2. Chinese cloth art / Geng Mo. - Beijing : China intercontinental press, 2004. - 102 p.: ill. Англ. мовою [A 21672].
3. Chinese ceramics / Fang Lili. - Beijing : China intercontinental press, 2004. - 135 p.: ill. Англ. мовою [A 21673].

Китайська література налічує близько трьох тисячоліть. Вона виділяється з-поміж інших літератур своєю самобутністю, багатством образів, засобів вираження і має надзвичайний вплив на літератури сусідніх народів.
Традиційно література Китаю представлена в двох формах: класичною (більшою мірою конфуціанською) і народною. Художня література ще у феодальному Китаї займала особливе місце. Знання напам'ять класичних творів, уміння писати вірші, досконале володіння стилістикою було і залишається ознакою освіченості людини. З незапам'ятних часів цитування поезії мало важливе значення в дипломатії і офіційному середовищі, а складання і декламування віршів було улюбленим видом дозвілля.

У фонді Бібліотеки зібрана багата колекція китайської художньої літератури, представленої як мовою оригіналу, так і в перекладах на європейські мови, а також кращі твори світового письменства у перекладах китайською.

Усіх, кого зацікавила ця інформація, хто вивчає або хоче удосконалити свої знання з китайської та інших іноземних мов, запрошуємо відвідати відділ документів іноземними мовами. Детальнішу інформацію про відділ, його фонди і послуги можна знайти на бібліотечному сайті: http://www.nplu.kiev.ua/ua/about/struktura/dim.htm