Календар знаменних та пам'ятних дат

18 ЛЮТОГО
ПРИКЛАД САМОВІДДАНОГО СЛУЖІННЯ НАУЦІ

До 120-річчя від дня народження В.М. Корецького (1890 - 1984) Через все життя він гідно проніс цей тягар інтелігента старого гарту, і це притягувало до нього тих, хто бачив у його особистості взірець справжньої людини і вченого Денисов В.Н.

         У всі часи видатні особистості були виразниками своєї епохи і в історичній пам'яті поколінь людей залишаються живим зв'язком між минулим і сучасним.
Володимир Михайлович Корецький – український правознавець зі світовим ім'ям. Він був одним з творців міжнародного господарського права, автором першого в Україні і в колишньому СРСР підручника „Нариси міжнародного приватного права” (1927).
Народився майбутній вчений в місті Катеринославі (нині – Дніпропетровськ), в сім'ї службовця.      
Середню освіту здобув у місцевій гімназії, яку закінчив у 1910 році із золотою медаллю, цього ж року вступив на юридичний факультет Московського університету. Утім, в Москві  йому довго вчитися не довелося. За сімейними обставинами та через складне матеріальне становище був змушений переїхати до Харкова (1911), де мешкали його батьки. Там він продовжив навчання на юридичному факультеті Харківського університету.
Після закінчення університету (1916), Володимир був залишений для підготовки до отримання професорського звання по кафедрі цивільного права і судочинства. Одночасно працював хранителем юридичного кабінету Харківського університету і викладав в початковій торгівельній школі. У 1919 році він склав магістерський іспит з історії і догми римського права і розпочав викладацьку діяльність в університеті.
Після Жовтневої революції, Володимир Михайлович активно долучився до процесу відновлення юридичної науки в Україні, яка майже повністю була знищена. Тому, коли в Харкові в складі Інституту народного господарства  був створений правовий факультет (1920), В.Корецький прийняв активну участь в його організації, читав лекції з загальної історії держави і права, а також з міжнародного приватного права. Він був проректором інституту, потім заступником декана правового факультету.
Початок наукової діяльності В.М. Корецького припадає на 20-ті роки ХХ століття, коли в країні здійснювалась нова економічна політика. Тоді Україна докладала великих зусиль для міжнародно-правового визнання, рівноправ'я економічних систем і встановлення економічних зв'язків з іншими країнами світу. Саме в цей період він опублікував низку наукових праць, які увійшли до „золотого фонду” вітчизняної юридичної науки.  Серед них: „Проблеми приватного міжнародного права в договорах, укладених радянськими республіками з іноземними державами”, „Законодавство Литовської Республіки в галузі цивільного права і процесу” (дві – 1922),  „Цивільний кодекс радянських республік” (1923), „Територіальні межі виконавчої сили судових рішень з цивільних справ” (1924), „Застереження про взаємність у міжнародному приватному праві” (1925), „Нариси міжнародного господарського права” (1928). Результатом багаторічної праці вченого з проблем міжнародного приватного права стало створення фундаментальної монографії ”Нариси англо-американської доктрини і практики міжнародного приватного права” (1948). У 1950 році праця була видана в КНР, китайською мовою.
Упродовж багатьох років В.М. Корецький активно співпрацював в журналі „Вестник советской юстиции”, на сторінках якого узагальнювався досвід державно-правового будівництва і висвітлювались найбільш актуальні проблеми юридичної науки.
В 1930 році правовий факультет інституту народного господарства перетворився в Харківський інститут радянського будівництва і права (з 1937 – в Харківський юридичний інститут). З цим закладом тісно пов'язане ім'я Володимира Михайловича. Саме в ньому зміцнів його авторитет вченого і педагога. У 1939 році Володимир Корецький захистив докторську дисертацію „Найважливіші проблеми міжнародного приватного права в англо-американській судовій практиці у справах, що торкаються інтересів СРСР” і цього ж року отримав звання професора.
З початком Великої Вітчизняної війни Корецький був евакуйований до міста Ташкент, де викладав історію держави і права у створеному там юридичному інституті і проводив дослідження з історії феодального права країн Західної Європи. Які потім знайшли втіленння в таких його працях: „Суд і судовий процес у Франкській державі”, „Імунітет у Франкській державі”, „Суд франків” (усі 1944), „Військовий устрій Франкської держави”, „Англо-саксонські правди”, „Лекції з історії держави і права” (усі 1947), „До історії Священної Римської імперії. 1200–1806” (1970).
Після повернення в Україну та з поновленням у 1944 році діяльності Харківського юридичного інституту професор В.М. Корецький викладає курс міжнародного права, а з 1947 року – завідує кафедрою міжнародного права.
Володимир Михайлович багато сил віддав практичній діяльності на міжнародній арені, в якій яскраво виявилося його обдарування вченого, гострий і проникливий розум. Розроблена Володимиром Михайловичем система міжнародного господарського права відобразила глибокі історичні зміни, що відбулися в міжнародних економічних відносинах.
В післявоєнні роки, Корецький один з перших серед радянських вчених став займатися дослідженням статусу підводного і піддонного простору континентального шельфу – нової проблеми в міжнародному праві, що виникла у зв'язку з незаконним домаганням США на джерела нафти та інші природні багатства.
В 1948 році Володимир Михайлович обирається академіком Академії наук УРСР за спеціальністю міжнародне право і одночасно членом Президіума Академії наук УРСР. З ім'ям Корецького пов’язано створення в  Академії наук УРСР Сектору держави і права (1949), на який була покладена розробка досліджень в галузі держави і права УРСР, міжнародного права, зокрема теоретичних і практичних питань, що мають значення для міжнародно-правової діяльності УРСР, державно-правового будівництва європейських країн. До 1952 року він очолив Раду науково-технічної пропаганди АН УРСР. Під керівництвом В.М. Корецького Сектор держави і права АН УРСР перетворився в один з найбільших центрів юридичної науки в країні. В 1969 році він був перетворений в Інститут держави і права, який Володимир Михайлович незмінно очолював до 1974 року. Одночасно він завідував відділом міжнародного права і порівняльного правознавства, а з 1974 року, був почесним директором інституту.
Радянський Союз та деякі миролюбні держави в продовж багатьох років боролися за заборону ядерної зброї і негайного припинення її випробування. Володимир Михайлович довів незаконність випробувань цієї зброї, що були проведені в США в 1952-1954 роках на Маршаллових островах і викрив спроби американських юристів за допомогою загальновизнаних принципів міжнародного права, виправдати їх випробування. В результаті цих протиправних дій США був нанесений непоправний збиток здоров'ю населення островів і знищена частина території, що суперечило цілям і принципам міжнародної опіки. Подібні дослідження суперечили також принципам свободи відкритого моря, наносили шкоду навколишньому середовищу і порушували принцип збереження природних ресурсів моря.
Корецький В.М. був радником делегації УРСР на міжнародній конференції про ліквідацію рабства і работоргівлі (Женева, 1956). Працюючи в авторитетних правових структурах міжнародного рівня, він принципово сприяв справедливому вирішенню конфліктів на Близькому Сході (1956), в Конго (1960), у спорах з визначенням кордонів континентального шельфу між Данією, Нідерландами та Німеччиною. Також він брав участь у роботі делегації УРСР на конференції ЮНЕСКО з питань мирного співіснування держав (Мюнхен, 1957),  очолював делегацію УРСР на сесіях Конференції ООН з морського права у Нью Йорку (1958) та Женеві (1960).
У 1960 році на 15-й сесії Генеральної Асамблеї і Радою Безпеки ООН Володимира Михайловича було обрано членом міжнародного суду ООН у Гаазі, а  пізніше він – віце - президент цього суду (1968–1970). 
Протягом багатьох років в центрі уваги вченого знаходилась і інша важлива проблема – кодифікація міжнародного права. В ній вчений бачив одне з важливіших засобів втілення в життя багатовікової мрії народів про міцний мир і істинність в рівності, свободі, суверенітеті і незалежності держав. За його глибоким переконанням, тільки розвиток прогресивних принципів міжнародного права і очищення його від антидемократичних рис, може призвести до здійснення на практиці ідеї кодифікації.
Талант Корецького як ученого яскраво виявився і при дослідженні  проблем міжнародного публічного права, які пізніше зайшли втілення в таких значних працях, як „Суверенітет” (1963) та „Міжнародно-правова правосуб'єктність Української РСР” (1965).
Мало хто в Україні знає, що саме Володимир Михайлович був автором першої статті загальної декларації прав людини. У документах ООН збереглися свідчення, що саме у формулюванні професора Корецького було затверджено першу статтю. Ось як вона звучить: „Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства”.
Все своє життя Корецький залишався подвижником науки і проніс тверезість наукової думки крізь суворі роки всесвітніх потрясінь, що були викликані революційними змінами ХХ століття. В.М. Корецький був автором більше ніж 60 наукових робіт з питань міжнародного публічного і приватного права, а також з історії держави і права. Він був вченим широкого діапазону, великої ерудиції і високої культури, володів величезними знаннями в різних галузях права і постійно їх вдосконалював, володів латинською мовою, а також майже всіма європейськими мовами. До кінця своїх днів він був сповнений творчих задумів і невтомно працював на благо нашої країни.
Справжній інтелігент, яким він був по загальному визнанню, поважав людей незалежно від їх заслуг і статусу. Володимир Михайлович був людиною чутливою, з особливою чарівністю та живим розумом, з глибиною та багатством знань зі своєї справи. Двері його кабінету були відчинені для всіх хто йшов до нього за порадою і допомогою, де усіх чекало уважне, доброзичливе і чуйне ставлення. В людях він особливо цінував здатність творчо мислити і безкорисливо працювати, а в людських взаємовідносинах – чесність і порядність, яким і сам незмінно слідував.
У Володимира Михайловича Корецького було багато учнів, які стали докторами і кандидатами наук, професорами і доцентами, керівниками наукових установ. Ці вчені відомі не тільки в нашій країні, але і за кордоном. Учні цінували  рідкісний дар свого вчителя: керувати - не підпорядковуючи, наставляти - не повчаючи, виховувати - не пригнічуючи.       
Володимир Михайлович Корецький – єдиний вчений-юрист у колишньому СРСР, який був  удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці   (1980).
25 липня 1984 року Володимира Михайловича Корецького не стало, але пам'ять про нього живе і в нинішньому поколінні, бо він зробив вагомий внесок у розвиток юридичної науки. Вченому належить найбільша заслуга у створенні в Україні школи міжнародного приватного та публічного права, яка служить сьогодні утвердженню незалежності та зміцненню держави.
1990 року, з нагоди 100 річчя від дня народження вченого, інститутові держави і права АН України,  було присвоєно ім'я В.М. Корецького.

Л І Т Е Р А Т У Р А

Основні видання творів В. М. Корецького

Избранные труды: в 2 кн. / В. М. Корецкий ; редкол. В. И. Денисов (гл. ред.) и др. ; АН УССР. Ин-т государства и права. – К. : Наук. думка, 1989. – Кн. 1–2.
„Общие принципы права” в международном праве / В. М. Корецкий. – К. : Изд-во Акад. наук УРСР, 1957. – 52 с.
Очерки международного морского права / В. М. Корецкий. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1962. – 391 с.
Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / под ред. В. М. Корецкого. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1961. – 950 с.
Створення воєнних баз США на чужих територіях – порушення міжнародного права / В. М. Корецький. – К. : Акад. наук УРСР, 1954. – 34 с.

Про В. М. Корецького

Денисов В. Видатний український вчений-юрист (1890–1990) : до 100-річчя від дня народження В. М. Корецького / Денисов В. // Рад. право. – 1990. – № 2. – С. 8–12.
 Денисов В. Н. Академик АН УССР В. М. Корецкий : к 100-летию со дня рождения / В. Н. Денисов // Советское государство и право. – 1990. – № 5. – С. 136–141.
Денисов В. Н. Владимир Михайлович Корецкий (1890–1984) / В. Н.  Денисов // Изв. вузов.Правоведение. – 1986. – № 5. – С. 42–50.
Денисов В. Володимир Михайлович Корецький у літописі юридичної науки України / В. Денисов // Право України. – 2008. – № 11. – С. 131–136.
Михайлов А. Професор Корецький: права людини / А. Михайлов // Уряд. кур'єр. – 2008. – 3 вер. – С. 8.
Шемшученко Ю. С. Кредо вченого – гуманізм : до 100-річчя від дня народження академіка АН УРСР В. М. Корецького / Ю. С. Шемшученко, В. Н. Денисов // Вісник АН УРСР. – 1990. – № 4. – С. 83–86.
Шемшученко Ю. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України – 60 років / Шемшученко В. // Право України. – 2009. – № 4. – С. 62–69.
Демський С. Від сектору до інституту Національної академії наук: такий шлях пройшов Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, якому сьогодні виповнюється 60 років / С. Демський // Голос України. – 2009. – 13 трав.  – С. 7.
Корецький Володимир Михайлович [18. ІІ 1890 – 25. VII 1984] // Український радянський енциклопедичний словник : у 3 т. / Ф.С. Бабичев (гол. ред.) [та ін.]. –  2-ге вид. – К., 1987. – Т. 2. – С. 151.
Корецький Володимир Михайлович [н. 6 (18). ІІ 1890] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / Ф. С. Бабичев (заст. гол. ред.) [та ін.]. – 2-ге вид. – К., 1980. – Т. 5. – С. 402.
Корецький Володимир Михайлович [6 (18). ІІ 1890 – 25. VII 1984] // Юридична енциклопедія: у 6 т. / Ю. С. Шемшученко (гол. ред.) [та ін.]. – К., 2001. – Т. 3. – С. 349–350. – ISBN 966-7492-03-6 (т. 3)
Корецький Володимир Михайлович // Український енциклопедичний словник-календар / упоряд. Я. Вікалюк.  – Тернопіль, 2003. – С. 141. –  ISBN 966-609-013-9.
Корецький Володимир Михайлович [6 (18). ІІ 1890 – 25. VII 1984] // Енциклопедія історії України у 10 т. / В.А. Смолій (гол. ред.) [та ін.]. – К., 2008. – Т. 5. – С. 154–156. – ISBN 978-966-00-0855-4 (т. 5).

І Л Ю С Т Р А Ц І Ї

Корецький Володимир Михайлович : [фотогр.] // Корецкий В. М. Избранные труды: в 2 кн.  – К., 1989. – Кн. 1 – Фронтиспіс.
Корецький Володимир Михайлович : [фотогр.] // Право України. – 2008. – № 11. – С. 131.