Календар знаменних та пам'ятних дат

19 ЛЮТОГО
МАЛОВІДОМИЙ ВЧЕНИЙ-КАРТОГРАФ ТА АРХЕОГРАФ
До 150-річчя від дня народження В.О. Кордта
(1860-1934)

Серед всесвітньо знаних вчених, які брали участь у становленні Української держави та науки – В. Вернадського, М. Грушевського, А. Кримського, Д. Багалія, Д. Яворницького – менш відома, але від цього не менш цікава та значима постать Веніаміна Олександровича Кордта, історика, джерелознавця, картографа. бібліографа, археографа.
Народився Христофор Іоганн Веніамін Кордт у м. Дерпт (нині Тарту, Естонія) в німецькій родині ремісника-гончара. У рідному місті здобув спочатку гімназичну, а потім і університетську освіту. Після закінчення у 1883 р. юридичного факультету Дерптського університету, де він був учнем професора Є.Ф. Шмурло, Кордт працював в бібліотеці свого учбового закладу. У 1888 р. за наукові дослідження йому було присвоєне звання кандидата дипломатії. Саме в цей період Кордт почав вивчати російську історію. Як знавець німецької, данської, шведської, голландської та української мов він мав змогу працювати в архівах багатьох країн, де зберігається багато раритетів, пов’язаних з історією Росії та України ХVI-XVIII ст. Там він вивчав історію дипломатичних відносин європейських країн, результатом чого стали 11 опублікованих наукових праць, виконаних у Дерпті та Кенігсберзі. Темами робіт Кордта були період російсько-шведської війни, правління гетьмана І. Мазепи, доля П. Орлика та А. Войнаровського, дипломатичні стосунки з королем Швеції Карлом ХІІ.
За дослідження російсько-голландських торговельних зв’язків ХVІІ ст. молодого вченого було нагороджено золотою медаллю. Наукові дослідження були відзначені обранням його у 1893 р. членом-кореспондентом Естонського літературного товариства. Та слід зазначити, що перші археографічні роботи  Кордта ще не мали чітко визначеного наукового напрямку, а почасти були й перекладами: серед них листування В.А. Жуковського, Й. Мюллера, спогади графа Сологуба про М.В. Гоголя, О.С. Пушкіна і М.Ю. Лермонтова.
У 1894 р. молодий вчений переїжджає до Києва, з яким будуть пов’язані усі подальші роки його життя. Свою діяльність у Києві він розпочав на посаді бібліотекаря, а фактично завідуючого бібліотекою Університету Св. Володимира, в якій працював наступні 35 років до дня її приєднання 1928 р. до Всенародної бібліотеки України (тепер Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського). Працюючи в бібліотечній установі Кордт зробив значний внесок у її становлення та функціонування. Він запровадив нові методи роботи з каталогами, ввів нову, більш доступну читацькому загалу систему каталогізації, постійно поповнював фонди друкованими матеріалами, стародруками та рукописними книгами. Кордт також розширив комплектування фондів завдяки архівним зібранням та приватним архівам викладачів університету.
1909 р. перебуваючи в науковому відрядженні в Німеччині, Кордт ознайомився і вивчив архітектуру нових бібліотечних будівель. За його планом, на зразок Геттінгенської університетської бібліотеки у 1914 р. був побудований будинок бібліотеки Університету Св. Володимира (нині філія спеціалізованих та історично-культурних фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського).
Працюючи в бібліотеці, вчений зацікавлюється картографічним фондом і розпочинає складання його каталогів з детальними описами та копіюванням карт. Це дослідження стало головним у роботі Веніаміна Олександровича, вірність якому він зберіг протягом усього подальшого життя. Ще у 1899 р. до ХІ Археологічного з’їзду в Києві вченим була представлена експозиція картографічних документів з фондів 32 колекцій та збірок, яка включала 578 карт і планів, за яку він був відзначений почесною Уваровською премією (1911). Пізніше у 1912 р. в опублікованому науковому дослідженні «Боплан и его труды по картографии южной России» Кордт детально вивчив не тільки особу Боплана, а й його всесвітньо відомі картографічні твори - перші карти України, карти Польщі та Дніпра.
Значним дослідженням вченого стало видання протягом 1899-1910 рр. трьох випусків «Материалов по истории русской картографии...», які включали карти переважно південної Росії, тобто території сучасної України кінця ХІV-першої половини ХVІІ ст. й супроводжувалися розвідками-вступами та історичними коментарями. Вони є першими оглядами розвитку в Росії та за кордоном картографічних уявлень про нашу країну, а В. Кордт взагалі вважається піонером в галузі укладання друком картографічних каталогів, що супроводжувались зображенням карт. М. Грушевський відзначав, що ці мапи можуть стати основою для підготовки історико-географічного атласу України, потреба в якому відчувалася доволі гостро.
Ця діяльність Веніаміна Олександровича  відбувалась в рамках його активної співпраці з Київською археографічною комісією, членом-співробітником якої він став у 1911 р., з «Тимчасовою комісією для розгляду стародавніх актів» та історичним товариством Нестора-Літописця.
У 1916 р. у виданнях київської Тимчасової комісії для розгляду давніх актів Кордт вмістив мовою оригіналу документи про П. Орлика та А. Войнаровського, виявлені в архівах Гамбурга, Копенгагена, Гааги, Берліна та Дрездена професором В. Александренком. Пізніше у 1925 р. у журналі «Стара Україна» було опубліковано документ «Лист Орлика до англійської королеви з 20.ХІІ.1720 р.», а 1930 р. в «Українському археографічному збірнику» вміщено опрацьовані вченим цінні документи за 1658-1721 рр. з передмовою та коментарями, що колись скопіював у державному архіві Стокгольму член Київської Археографічної комісії Н.В. Молчановський.
У 1926 р. Кордт опублікував «Бібліографію подорожей по Східній Європі до 1520 р.». Його праця «Чужоземні подорожі по Східній Європі до 1700 р.» отримала премію Укрголовнауки й була високо оцінена науковою громадськістю.
Під час Першої світової війни вчений керував евакуацією до Саратова і поверненням до Києва бібліотечного фонду університету, який становив на той час 700 тис. томів.
З 1918 р. Кордт займає посади  професора бібліотекознавства Археологічного Інституту в Києві, а з 1920 р. – інструктора секції академічних та державних бібліотек Губнаросвіти, викладача Київського інституту зовнішніх відносин, Інституту народного господарства, Київського інституту народної освіти, Київського народного університету.
1918 рік ознаменувався заснуванням не тільки Української академії наук, а й Всенародної бібліотеки України (ВБУ) при ВУАН, одним з фундаторів якої став Веніамін Олександрович як голова Тимчасового комітету для заснування бібліотеки. Саме концепція розвитку національної книгозбірні України, запропонована вченим, була покладена в основу ВБУ. Як фахівець з бібліотечної справи з 30-річним досвідом роботи Кордт вважав, що структура Бібліотеки має складатися з шести відділів, головним з яких за значенням повинен був бути український: «На первой очереди стоит здесь, конечно, создание полной коллекции книг и брошюр, напечатанных когда-либо на украинском языке, коллекции настолько полной, что возможно было бы со временем составить на основании ее полную библиографию украинской печати». Другим вчений називав відділ книг, брошюр, часописів, виданих поза межами Української держави, але присвячених Україні. За прикладом провідних національних бібліотек світу, він вважав за доцільне створити відділи української іконографії, музики, рукописів, рідкісних видань, іноземної літератури, картографії.
В. Кордт  запропонував основні засади діяльності Бібліотеки: систему розміщення книг за галузями наук, створення систематичного та алфавітного каталогів, а також об’єднаного каталогу всіх наукових бібліотек України.
Крім загальнотеоретичних питань бібліотечної справи, Веніамін Олександрович займався також і практичними: саме йому належали ініціатива та реалізація передачі бібліотеки колишнього Університету Св. Володимира до складу ВБУ.
Після утворення бібліотеки Кордт продовжував працювати там спочатку рядовим співробітником, а потім з 1923 р, завідувачем новоствореного відділу картографії, ініціатором заснування якого він по праву вважається. На час відкриття відділу загальна кількість фонду становила близько 20 тис. одиниць зберігання, серед яких були цінні рукописні, стародруковані та старі карти й атласи із різних державних збірок та приватних колекцій. Офіційно призначеним на посаду завідуючого картографічним відділом Кордт був у 1930 р., з якого саме почався відлік його активної організаційної роботи. На 1 січня 1931 р. у фондах відділу вже нараховувалось 27655 різних картографічних матеріалів, починаючи з ХVІІІ ст.
Як активний член археографічної комісії ВУАН (1921-1930) друкує ряд цікавих досліджень, в тому числі «Бої під Лісним і під Полтавою, за щоденником Шведського ляйтнанта Ф. Вейс», в якому подається хроніка подій, не переписана на російський лад, описується участь І. Мазепи та його козацького війська в бою під Полтавою, втеча за Дніпро і т.ін.
В цей же час була опублікована перша частина унікальної для розвитку історичної картографії України праця – «Матеріали до історії картографії України» (1931). Вона стала продовженням попередніх картографічних публікацій В. Кордта і в той же час лише першою частиною великої праці, яку він задумав. У ній поряд з факсимільними репродукціями карт, яких налічувалось 41 і висвітлювали вони відтворення України на картах ХVІІ-ХVІІІ ст., подано яскраву характеристику розвитку картографії під впливом Г.Л. Де Боплана, поступального  переходу від закордонного типу до нової самостійної діяльності до кінця ХVІІІ ст.
Незважаючи на певну недосконалість друку та окремі неточності в описах, це були фактично перші наукові зібрання картографічних шедеврів ХV-ХVІІ ст., що знайшли широке коло читачів. Хочеться відзначити, що вказані праці не втратили своєї наукової цінності та актуальності і на сьогоднішній день. Маючи неабиякий хист дослідника-аналітика, В. Кордт зібрав практично всі відомі на той час, а в значній мірі і до сьогодення, старовинні карти території України.
На початку 1933 р. Веніамін Олександрович брав участь у проведенні картографічної виставки, присвяченої проблемі великого Дніпра, а також у діяльності Науково-дослідної комісії бібліотекознавства та бібліографії, де викладав іноземні мови та читав лекції з історії бібліотечної справи та бібліотекознавства. Слід згадати, що життя вченого настільки було пов’язане з бібліотекою, що навіть проживав він в її приміщенні за адресою бульвар Шевченка, 14 до кінця свого життя, де і помер 24 грудня 1934. На жаль, відомості про останні його роки практично відсутні.
Заслуги вченого у галузі картографії та історико-географічної бібліографії практично неперевершені й до нині. А при житті за свої праці в цій ділянці Кордт був відзначений чималою кількістю премій: ім. Геймбюргера Дерптського університету (1902, 1907), Макаріївською премією Петербурзької АН (1907), медаллю ім. П.П. Семенова-Тянь-Шанського Російського географічного Товариства (1911). Також протягом усієї наукової діяльності науковець був обраний членом багатьох товариств: Московського археологічного товариства (1900), Одеського товариства історії та старожитностей (1900), Московського товариства шанувальників природознавства, антропології й етнографії (1906),  Товариства істориків у Ризі (1911), Історичного товариства в Утрехті (1924).
Незважаючи на те, що В. Кордт безпосередньо не зазнав репресивних дій, його наукові дослідження та вклад у розвиток історичної, краєзнавчої, картографічної галузей науки були незаслужено  забуті, а особа вченого довгі роки замовчувалася.

ЛІТЕРАТУРА
Твори В.О. Кордта
Материалы к истории российской картографии. – К., 1899-1910. – Вып. 1-3.
Материалы по истории русской картографии: в 3 вып. / сост. В. А. Кордт. — Факсимильное издание 1899–1910 гг. — СПб.: Альфарет, 2008. — Вып. 1: Карты всей России и южных ее областей до половины XVII века. — 32 л. карт; Вып. 2: Карты всей России и западных ее областей до половины XVII века. — 45 л. карт; Сер. II. Вып. 1: Карты всей России, северных ее областей и Сибири. — 36 с., 22 л. карт.
Про Національну бібліотеку Української Держави //  Зб. праць Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії наук у Києві. – К., 1919. – С. 9-11.
Русское зерно на голландском хлебном рынке в 30-х годах ХVІІ века // Техника и право: Научные записки Киевского института народного хозяйства. – 1925. – №1. – С. 81-104.
Лист Орлика до англійської королеви з 20.ХІІ.1720 // Стара Україна. – 1925. – №11/12. – С. 201-202.
Бібліографія подорожей по Східній Європі до 1520 // Зап. іст.-філол. від. ВУАН. – К., 1926. – Кн. 7/8. – С.429-444.
Чужоземні подорожі по Східній Європі до 1700 р. – К., 1926.
Російське громадянство під час розкріпачення селян в листуванні тогочасного дипломата // Ювілейний збірник на пошану акад. Д.Й. Багалія. – К., 1927. – Ч. 1. – С. 1059-1079.
Бій під Лісним і під Полтавою за щоденником шведського лейтенанта Ф. Вейе // Зап. іст.-філол. від. ВУАН. – 1931. – Кн. 26. – С. 213-237.
Матеріали з Стокгольмського державного архіву до історії України другої пол. ХVІІ - поч. ХVІІІ вв. // Укр. археогр. зб. – К., 1930. – Т.3. – С. 17-55.
Матеріали до історії картографії України. – К., 1931. – Ч. 1.

Про В.О. Кордта
Кіржаєв С.В. В.О. Кордт та традиції київських археографів у діяльності Археографічної комісії ВУАН / С.В. Кіржаєв // Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю Київської археографічної комісії, 18-21 жовт. 1993 р., Седнів. – К., 1997. – С. 369-381.
Кіржаєв С. Кордт Веніамін Олександрович / С. Кіржаєв // Українські архівісти: Біобібліогр. довід. – К., 1999. – Вип. 1 (ХІХ ст. – 1930-ті рр.). – С. 168-171. – ISBN 966-7250-09-01.
Верба І. Кордт Веніамін Олександрович / І. Верба // Українські історики ХХ століття: Біобібліогр. довід. / НАН України, Ін-т історії України. – К.; Л., 2003. – Вип. 2, ч. 1. – С. 149-151. – (Серія «Українські історики»). – ISBN 966-02-0021-8 (серія); ISBN 966-02-2742-6 (Вип. 2); ISBN 966-02-2743-4 (Ч. 1).
Дубровіна Л.А. Історія Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, 1918-1941 / Дубровіна Л.А., Онищенко О.С.; [Ред.: М.Л.Скирта та ін.; НАН України Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського]. — К., 1998. — 334, [2] с. – Про В. Кордта на с.15-19. – ISBN 966-02-0702-6.
Шовкопляс Т.І. В. Кордт – історик, краєзнавець, бібліограф / Т.І. Шовкопляс, А.Л. Герус // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: зб. ст. – К., 1999. – Вип. 6. – С. 284-299. – ISBN
Шовкопляс Т.І.  Маловідомий В. Кордт / Т.І. Шовкопляс, А.Л. Герус // Велика Волинь. – Житомир, 2004. – Т. 27: Актуальні проблеми географії, екології, історії великої Волині. – С. 348-351. – ISBN 966-8123-9.
Шовкопляс Т.І. Кордт Веніамін Олександрович / Т.І. Шовкопляс, А.Л. Герус // Українська біографістика: Зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – К., 2008. – С. 478-480. – ISBN 978-966-02-4822-9.
Шовкопляс Т.І. В.О. Кордт та його історико-картографічні дослідження / Т.І. Шовкопляс, А.Л. Герус // Картографія та вища школа: Зб. наук. пр. – К., 2005. – Вип. 10. – С. 236-239. – ISBN
Кузьминська О. Кордт Веніамін Олександрович / О. Кузьминська // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біогр. довід.  / НАН України, Ін-т історії України. – К., 2005. – Ч. 1. – С. 274-278. – ISBN 96602-3529-1.
Степченко О.П. Кордт Веніамін Олександрович – член Тимчасового комітету для заснування ВБУ, завідуючий відділом картографії Бібліотеки в 1918-1933 рр. / О.П. Степченко // Степченко О.П. Українські вчені – фундатори спеціалізованих відділів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1918-1934) / О.П. Степченко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К., 2008. – С. 77-85. – ISBN 978-966-02-4885-4.
Кіржаєв С. Кордт Веніамін Олександрович (19.02.1860-1934) / С. Кіржаєв // Українська архівна енциклопедія. Д-М. Робочий зошит / Держ. Ком. архівів України. Укр. наук.-дослід. ін-т архів. справи та документознавства. – К., 2006. – С.269-270.
Кононенко В.О. Кордт Веніамін Олександрович [19.02.1860-24.12.1934] / В.О. Кононенко  // Українські бібліографи. Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія / ДЗ «НПБУ» ; авт.-уклад.: Р.С. Жданова, Н.І. Абдуллаєва, В.О. Кононенко ; наук. ред. В.О. Кононенко. – К., 2008. – Вип. 1. – С. 194-195. – ISBN 978-966-7547-49-3.
Верба Г. Кордт Веніамін Олександрович (19.2.1860-24.12.1934) / Г. Верба // Довідник з історії України / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Ін-т істор. дослідж. ; за заг. ред. І. Підкови і Р. Шуста. – К., 2001. – С. 350-351. – ISBN 966-504-179-7.
Кордт Веніамін (1860-1930-і рр.) // Енциклопедія українознавства: словник. частина / голов. ред. В. Кубійович ; Наук. Т-во ім. Шевченка. – Перевид. в Україні. – К., 1996. – Т. 3. – С. 1131. – ISBN 5-86248-080-3 (т.3).

І Л Ю С Т Р А Ц І Ї
[В.О. Кордт: фотографія] // Степченко О.П. Українські вчені – фундатори спеціалізованих відділів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1918-1934) / О.П. Степченко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К., 2008. – С. 77.
[В.О. Кордт: фотографія] // Бібл. вісн. – 1998. – №5. – С.19.