200 років  від дня народження Маркіяна Шашкевича , українського письменника, поета, культурно-громадського діяча (1811 – 1843)

„У Маркіяновому іменні —
Віра прадідів, Батьківщина,
Рідна мова, свій дім...”
                                            М.Шалата                                                                                                                                                     

     6  листопада 2011 року  виповнюється 200 років від дня народження    Маркіяна Семеновича Шашкевича  (1811–1843), українського письменника, поета, культурно-громадського діяча.             
Творча спадщина Маркіяна Шашкевича невелика: близько трьох десятків поезій, переклади із староруської, польської,  сербської і чеської мов, оповідання “Олена”, цикл поезій у прозі „Псалми Русланові”. За змістом своєї діяльності це був творець культурно-національного відродження   Західної України: талановитий поет, один із основоположників громадянської лірики в українській літературі, перекладач, священик УГКЦ.
Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 рокув селі Підлисся  в Галичині (тепер Золочівський район Львівської області) в родині священника. Початкову освіту здобув у дяківській школі, а у 1823 році  закінчив міську трикласну нормальну школу у Львові. Своє навчання продовжив у Львівській латинській двокласній та Бережанській шестикласній гімназіях. Саме у цей період  юнак почав писати вірші.
У 1829 році Маркіян  був вільним слухачем філософського факультету Львівського університету  й одночасно навчався  у Львівській Греко-католицькій духовній семінарії, яку  успішно закінчив у 1838 році. По закінченні семінарії - парафіяльний священик по селах Львівщини: у Гумниськах, Нестаничах і Новосілках.
На початку 30-х років ХІХст. (1833р.) під впливом ідей просвітництва  Маркіян Шашкевич створює у Львівській духовній семінарії гурток „Руська трійця”(1833 – 1837рр.), членами якого також стали Іван Вагилевич та Яків Головацький. Учасники гуртка піднімали не тільки культурно-освітні питання, а й надзвичайно важливі національні. Вони намагалися донести грамоту і знання до простого народу у найглухіших  селах, знайомились з історичними пам'ятками, досліджували і записували  зразки народної творчості: пісні, балади, легенди. За оцінкою Сергія Єфремова „Організаторський талант Шашкевича і пропагандистська вдача так подіяли на його товаришів, що він став для них кумиром і світочем часто на все життя”. Діячі „Руської трійці” прагнули ввести у користування цивільну абетку, яку використовували східнослов’янські письменники, а також хотіли видавати  свій часопис, що зробити в Західній Україні тих часів було надзвичайно складно. Вирішено було його надрукувати у Будапешті.  У 1837 році вийшла перша галичанська книга - альманах “Русалка Дністровая”, видана народною українською мовою. Альманах складався з чотирьох розділів: „Пісні народні”, „Складання”, „Переводи”, „Старина”, що містили  записи народних  пісень  з різних українських земель,  твори М.Шашкевича, Я.Головацького та І.Вагилевича, народні пісні з давніх рукописів, а також  бібліографічний огляд рукописних книг з бібліотеки монастиря святого Онуфрія у Львові. Збірку було укладено таким чином, щоб читачі обов’язково звернули увагу на найважливіші питання розвитку національної літератури, її зв’язки з фольклором, зі словесною культурою інших народів. Цей альманах користувався популярністю і мав надзвичайно важливий вплив на   розвиток національно-культурного відродження Галичини. Після смерті М. Шашкевича „Руська трійця” припинила  свою діяльність 1843 р.
Перший вірш М.Шашкевича „Голос галичан”, написаний українською мовою, був опублікований у 1835 році.  Автор  твору доводив, що українська мова може існувати у всіх сферах життя, що її необхідно вводити до культурного вжитку. Наступного  1836 року ним було опубліковано брошуру „Азбука і абецадло”, в якій була дана відповідь українській шляхті на спроби ввести в українську мову польську абетку. Шашкевич зазначав у цій роботі, що література „повинна зародитись, вирости з власного народу і зацвісти на тій же самій ниві”. У цьому ж 1836 році  він склав українською мовою першу “Читанку”, яка була видана у Львові Яковом Головацьким тільки у 1850 році.
Свої вірші Маркіян Шашкевич  писав рідною мовою. Це були твори переважно патріотичного характеру та історичної тематики : „Руська мова”, „Дайте руки”, „Слово до чтителей руського язика”, „Побратим”, „Лиха доля” «Хмельницького обступленіє Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий» та інші. Його  творчою заслугою стали також переклади  «Краледвірського рукопису» В. Ганки, частини „Слова о полку Ігореві” (дійшов до нас «Плач Ярославни») та Святого Письма (Євангелія від Матвія та Йоанна) українською мовою .
Літературна діяльність Маркіяна Шашкевича тривала недовго: з 1833 по 1843рр. Хворий на туберкульоз поет помер у злиднях у селі Новосілки 7 червня 1843 року. Похований там же. У 1893 році його прах було перепоховано у Львові на Личаківському кладовищі.
Відомість поета зростала посмертно. До його творчості  активно звертались наступні покоління, які прагнули українського національно-культурного відродження.
До 100-ліття від дня народження М. Шашкевича недалеко від с. Підлисся на Білій Горі було встановлено величний хрест-пам'ятник  (Маркіянів хрест) за проектом архітектора О. Лушпинського. У 1959 році у селі Підлиссі відкрито літературно-меморіальний музей видатного українського поета, письменника, громадського діяча.

Інформація підготовлена відділом СКД НПБУ