Персональна виставка
заслуженого художника України
ВАЛЕРІЯ ФРАНЧУК

З 20 травня по 20 липня користувачі Національної парламентської бібліотеки України мали змогу ознайомитись з творчістю лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого художника України Валерія Олександровича Франчука.
 
Протягом  трьох місяців в читальному залі відділу документів іноземними мовами експонувались 12 картин митця:  “І впали ікони ”, ”Вечірнє” ,”Рідний небокрай ”, ”Невибутній образ ”, ”Човни на березі ”, ”Дві стежки нехожені”, ”Наперекір недолі ”, ”Теплий спомин ”, ”І душа ще ловить міражі ”, ”Прозора радість ”, ”Сезон холоду ”.

Народився Валерій Олександрович 10 вересня 1950 року в селі Зелена Красилівського району Хмельницької області. В 1986 р. закінчив Київський державний художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), графічний факультет.
А вже з 1983 року, ще будучи студентом, розпочалась виставкова діяльність молодого митця.
І ось уже понад 20 років в рідній Україні і за її рубежами розкриває він світові глибини української душі: мрійливо-філософської, емоційно піднесеної,  ліричної й, водночас, трагічної.
Наблизився день закриття 122-ї виставки на рахунку художника і першої в стінах Національної парламентської бібліотеки України. Від виставки до виставки шириться коло шанувальників таланту Валерія Франчука.

Всі відвідувачі відмічали наскільки гармонійно увійшли картини в інтер’єр і ауру читального залу і залишили щирі слова захоплення у Книзі відгуків: “Книги на полицях, картини на стінах, квіти на підвіконні — чудове поєднання!”,  “М’які тони і настрій Ваших картин діють заспокійливо і сприяють вдумливій роботі над книгою ”, “... зичимо успіхів у мистецькій діяльності, хай Вас ніколи не залишає творче натхнення і бажання пошуку нових художніх образів і ідей ”.

Присутня на закритті учений секретар комітету славістів, доцент Київського славістичного університету В. С. Захаржевська прочитала свій вірш “Духовне світло Франчука”,  натхненний знайомством з творчістю художника  ще з попередніх виставок, але який чекав свого часу, щоб бути прочитаним  при безпосередньому спілкуванні з митцем.
І закінчується цей вірш такими словами:

А білий птах з небес зліта
І сяйвом Всесвіт огорта.
Земля та небо в світі – це краса!
Їх світло Франчука душа єдна!

А заступник Генерального директора Бібліотеки Г. С. Кириченко висловила сподівання на подальшу співпрацю з майстром на ниві духовного збагачення поєднанням мистецтва живопису і мистецтва книги.