440 років від дня народження Петра Сагайдачного
(1570 – 1622 )

     На відзнаку 440-річчя від дня народження гетьмана  Війська Запорозького Петра Кононовича Конашевича–Сагайдачного в  Національній парламентській бібліотеці підготовлено книжкову виставку.

Увазі читачів запропоновані видання, що відтворюють сторінки історії України останньої третини ХУІ – середини ХУІІ ст.  Петро Конашевич Сагайдачний – непересічна постать в українській історії того періоду. З його іменем пов'язані одні з найвеличніших успіхів українського козацького війська – взяття Кафи, морські походи на Стамбул, переможна Хотинська битва, похід на Москву.

Серед експонатів книжкової виставки читач знайде видання про життєвий шлях, що пройшов Сагайдачний від простого козака до гетьмана, про його воєнне мистецтво. Прийшовши на Січ, він, освічений, талановитий і хоробрий козак, незабаром зайняв помітне місце серед козацької старшини.   На початку XVII сторіччя Сагайдачний очолює Запорізьку Січ та стає кошовим отаманом, очолює відважні морські походи козаків, розробляє і вдосконалює козацьку тактику морського бою на "чайках" – швидкохідних човнах.

Саме гетьман Сагайдачний зробив із запорізьких козаків армію: ввів армійську дисципліну і розробив тактику бою, властиву саме козакам, що дало можливість воювати з переважаючою кількістю турецької армії, вести переговори на рівних із польським королем.

Петро Конашевич-Сагайдачний – один з найталановитіших козацьких полководців, що з однаковим успіхом діяв і на полі бою, і на дипломатичних теренах. За активної участі Сагайдачного на Україні 1620 р., всупереч політиці польсько-шляхетського уряду, католицької та уніатської церков, було відновлено православну ієрархію, ліквідовану після Брестської церковної унії.   
Блискучий полководець заповів своє майно на освітні, благодійні і релігійні цілі, зокрема Київському братству і Львівській братській школі, таким чином до кінця залишившись патріотом та вірним своїй справі сином великої Вітчизни.

Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними  ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.