132-а річниця від дня визволення Болгарії від османського іга.

3 березня Республіка Болгарія відзначила національне свято: День визволення від османського іга, 132-й річниці якого був присвячений захід, що відбувся 5 березня у Національній парламентській бібліотеці України.

Усього 132 роки свободи і майже 500 років безперервної боротьби з турецьким рабством. Звичайно ж, самотужки маленькій Болгарії було не під силу скинути важке ярмо наруги над вірою і самоідентичністю.

Та тільки наприкінці XIX століття, після жорстокого придушення Квітневого повстання 1876 року, здригнулась Європа і відгукнулась на страждання болгарського народу голосом Гарибальді в Італії, Достоєвського і Тургенєва в Росії, Оскара Уайльда в Англії.

А у Франції, Віктор Гюго присоромив просвічену Європу за те, що вона не помічає, як на її очах нищиться цілий народ, і закликав покласти край стражданням «цього маленького героїчного народу».

Але дипломатичні зусилля Європи виявилися марними. Туреччина відмовилась надати Болгарії самоврядування і гарантувати населенню громадянські права.
Тоді Росія, яка завжди вважалась головним ворогом Османської імперії, взяла на себе відповідальність діяти в односторонньому порядку, проголосивши війну Туреччині у квітні 1877 року.

Про результати спільних дій слов’янських народів, про активну участь українських полків і кращих представників українського народу, про історію укладення Сан-Стефанського миру, як вирішального документу для звільнення балканських народів від османського поневолення, і про подальший розвиток уже вільної Болгарії розповідали учасники круглого столу.

Після вступного слова Президента товариства "Україна - Болгарія", Посла Миру, академіка Української Академії русистики, доктора філософії, професора  Ю. І. Сєдих і короткої промови першого секретаря Посольства п. Веселіна Узунова з повідомленнями виступили: Кандидат історичних наук, віце-президент Товариства «Україна-Болгарія"     М. В. Знаменська  «Національно-визвольна боротьба болгарського народу та Україна: участь українського народу у визволенні Болгарії від османських поработителів»; Доцент Київського славістичного університету, вчений секретар Українського комітету славістів В. О. Захаржевська «Мости духовного єднання»; Викладач Кафедри слов'янської філології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Xристо Манолакєв «Визволення Болгарії і сучасність»; Завідуюча кафедрою педагогіки та управління освітою Київського  славістичного університету, професор Л.І.Вятчаніна-Стоянова «Історична роль переселення болгар на Україну у формуванні взаємовідносин між Україною і Болгарією»; Кандидат історичних наук, член Правління Товариства "Україна-Болгарія", член Правління Київського Товариства болгарської культури "Родолюбіє"  К. К. Потапова «Вплив ідей К. Д. Ушинського на розвиток школи і педагогічної думки Болгарії в період національно-визвольного руху XIX століття»; Викладач кафедри слов'янської філологіїІнституту філології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Т. С. Доценко «Динаміка розвитку лексичного складу болгарської мови після Визволення»; Поет, прозаїк, публіцист і перекладач О. Д. Бакуменко «Видатний болгарист Дмитро Білоус».

Почесні гості зібрання, правнучка графа М. П. Ігнатьєва О. М. Столповська-Ігнатьєва і її чоловік М. В. Столповський,  розповіли про вклад видатного державного діяча Росії XIX ст., генерала і дипломата, який стояв біля витоків Незалежності Болгарії як ініціатор і розробник Сан-Стефанського мирного договору.