Меценати, що подарували значні книжкові колекції

Беретті О.О. – син і онук відомих київських архітекторів Вікентія Івановича і Олександра Вікентійовича Беретті; передав у дар бібліотеці близько 4000 книг, зокрема цінну книжкову колекцію, зібрану дідом і батьком, основу якої склала література з питань кооперації, економіки, статистики , фінансів, а також близько 300 рідкісних альбомів і книг з архітектури та мистецтва, в тому числі і кілька раритетних видань XVI-XVII ст.

Білецький Олександр Іванович (1884-1961) – відомий вчений- літературознавець, академік. До 100-річчя бібліотеки його дружина подарувала книжкову колекцію (біля 1500 видань), куди ввійшли літературознавчі праці та художні твори.

Біляшівський Микола Федотович (1867-1926) – український археолог, етнограф, нумізмат, музеєзнавець, дійсний член АН України з 1919 р., з 1902 р. перший директор Київського міського музею старожитностей та мистецтв (зараз Національний художній музей); у 1898-1902 рр. був бібліотекарем КПІ; на початку 20-х рр. подарував книгозбірні дуже цінну збірку книг (63 томи).

Венюков Павло Миколайович (1856-1916) – геолог, палеонтолог; з 1889 р. професор Київського університету; меценат, котрий подарував приватне книжкове зібрання померлого лаборанта університетської геологічної лабораторії О.Г. Радкевича (144 томи).

Горленко Василь Петрович (1853-1907) – український письменник, літературний критик, мистецтвознавець, фольклорист, етнограф, активно співробітничав з часописом „Киевская старина”; подарував книгозбірні 400 томів стародруків-книг і журналів.

Корольков Іван Миколайович – протоієрей, професор Київської Духовної Академії, подарував бібліотеці 162 томи літератури.

Лучицький Іван Васильович (1845-1918) – український і російський історик, професор Київського університету, громадський діяч, голова комітету бібліотеки у 1902-1905 рр. Подарував установі дуже цінну колекцію, що налічувала понад 4000 видань, здебільшого з історії, серед яких було чимало раритетів; діяльний член „будівельної комісії”, створеної у 1902 р. з метою побудови нового приміщення бібліотеки.

Малінін В.В. - доктор медицини, подарував книгозбірні власну медичну бібліотеку, в якій було чимало рідкісних і цінних видань.

Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон), (1882-1972) – український мовознавець, церковний і культурний діяч, історик церкви; міністр освіти (1918) і віросповідань (1918-1921) в уряді Української Народної Республіки; був активним відвідувачем бібліотеки у 10-20-х рр. 20 століття, часто дарував їй книги.

Оглоблін Микола Якович (1840-1911) – відомий київський видавець, гласний міської Думи; з 1876 р. – власник кількох книгарень у Києві і Санкт-Петербурзі. Починаючи з кінця 1880-х рр., протягом більш як двадцяти років був основним постачальником книг для Київської міської публічної бібліотеки, через його книгарні оформлялася передплата на періодичні видання; неодноразово дарував бібліотеці твори друку.

Орлик Петро Іванович (1929-1993) – український літературознавець, професор Київського педагогічного університету ім. М.Драгоманова, автор монографій з питань української поезії кінця ХІХ-початку ХХ ст., підручників з української літератури. Особиста книжкова колекція вченого включала понад 5 тис. творів друку. Після смерті Орлика П.І. у 1995 р. його дружина передала 250 видань з цієї колекції в дар НПБУ, читачем якої Петро Іванович був протягом багатьох років.

Сидоров А. А. – голова Київського тимчасового комітету, подарував бібліотеці 251 томів видань.

Сірополко Степан Онисимович (1872-1959) – визначний український книгознавець, бібліотекознавець, культуролог, журналіст, педагог, з листопада 1917 по липень 1919 р. жив і працював у приміщенні книгозбірні; дуже часто дарував їй свої друковані твори. Зібрані вченим унікальні приватна бібліотека та архів довгий час зберігала у Празі його дочка – професор педагогіки Олександра Сірополко. За її заповітом, у 1997 р. зібрання С.Сірополка (4709 од. зберігання) поповнило фонди НПБ України.

Тулуб Микола Олександрович (1862-1914) – присяжний повірений, юрист Південно-Західної залізниці; у 1914 р. родина правника, виконуючи його заповіт, передала до бібліотеки особисту книгозбірню небіжчика, що складалася з 4000 книг, серед яких особливу цінність становили протоколи з’їздів, конференцій, статути, тарифи, та інші видання, що стосувалися залізничного транспорту.

Федоров Георгій (Єгор) Якович (1828-1892) – книготорговець, власник друкарні, у 1875 р. подарував бібліотеці частину видань (близько 5 000) з приватної збірки колишнього міністра юстиції Д.П. Трощинського.

Юзефович Борис Михайлович (1843-1911) – державний і громадський діяч, видавець, цензор; син М.В. Юзефовича. Подарував Київській міській бібліотеці у середині 90-х рр. ХІХ ст. частину бібліотеки свого покійного брата Володимира Юзефовича ((1841-1893) – урядовець, камергер, керуючий канцелярією міністра внутрішніх справ Росії), яка налічувала 5812 томів. Ця колекція стала найбільшим книжковим даром за всю історію Київської міської публічної бібліотеки.