Директори бібліотеки

(За період, з 1866 по, приблизно, 1918 рр. бібліотекар установи виконував обов’язки її директора, з 1919 р. до середини 1930-х рр. установою керував завідувач, а з середини 1930-х рр. – директор).

Кротков Олександр Остапович (1826-1879) – полковник у відставці, перший бібліотекар Київської російської публічної бібліотеки, займав цю посаду з 1866 по 1879 рр.

Ярославський Степан Григорович (1836-1917) – працював у Київській публічній бібліотеці з моменту її заснування.
З 1866 до 1879 рр. – помічником бібліотекаря, а 1879 до 1911 рр. - бібліотекарем.

Сафронєєв Микола Семенович (1873-після 1930 р.) – відомий бібліотекознавець; з 1897 р. працював у Київському політехнічному інституті, з 1902 р. займав посаду бібліотекаря цього інституту , у 1912–1914 рр. очолював Київську міську публічну бібліотеку, залишив ряд цікавих публікацій про неї.

Лічков Леонід Семенович (1855-1943) –
відомий київський діяч, статистик, економіст, журналіст;
з лютого 1915 р. по 1918 р. – бібліотекар Київської міської публічної бібліотеки, а з 1919 до початку 1920–х рр. (можливо до 1921р.) – її завідувач.

Розанов Яків Самійлович (1889-1936) – вчений, філософ, політпрацівник;
завідувач Київської Центральної Робітничої бібліотеки ім. ВКП (б ) у 1922 – 1928 рр., згодом професор Інституту філісофії , незаконно репресований у 1935 р., а у 1936 р. – розстріляний.

Кровицька Аполлінарія Антонівна – заступник, директор Київської державної обласної бібліотеки у 1934–1936 рр. і водночас – відповідальний редактор журналу „Бібліотека у соціалістичному будівництві”, згодом начальник бібліотечного управління при Наркомосвіти УРСР, незаконно репресована у 1936 р.

Завальний Максим Кіндратович (1903-після 1954) – заступник директора Українського науково-дослідного інституту книгознавства у 1931-1935 рр., орієнтовно на початку 1936 р. недовгий час був директором бібліотеки.

Баришников – провідний працівник, директор Київської Центральної Робітничої бібліотеки ім. ВКП (б), приблизно, у 1936-1937 – х рр. репресований органами НКВД.

Меріневський І. А. – партійний діяч, директор Київської обласної бібліотеки ім. ВКП (б) , приблизно, у 1937-1938 рр.

Шліхтер Євгенія Самійлівна (1869-1943) – професійний революціонер, дружина відомого партійного і державного діяча УРСР О. Г. Шліхтера; у 1918-1928 рр. – на керівних посадах у наркоматах освіти Росії і України; згодом – в культосвітніх установах Києва; директор Київської державної обласної бібліотеки ім. ВКП (б), приблизно, у 1938-1941 рр.

Марковська Тетяна Михайлівна (1899-?) – на бібліотечній роботі з 1918 р., з 1924 р. працювала у Всенародній бібліотеці України (тепер НБУВ); під час німецько-фашистської окупації (1941-1943 рр.) – директор Київської міської публічної бібліотеки, член її підпільної групи; після визволення Києва – тимчасово виконувала обов’язки директора бібліотеки Академії Наук УРСР.

Юдицька Ганна Михайлівна (1900-1979) – працівник бібліотеки з 1937 по 1979 рр. (з перервою у 1941-1945, коли була зав. бібліотекою евакогоспіталю Калінінського та 1 Прибалтійського фронтів), з 1937 по 1941 рр. – завідувач абонементом, у 1945-1947 рр. – директор Київської обласної бібліотеки ім. ВКП(б), у 1947-1957 рр. – заступник директора бібліотеки, потім, з 1957 р. і до виходу на пенсію – зав. відділом комплектування і обробки.

Скринник Микола Костянтинович (1902-1975) – директор бібліотеки у 1947-1949 рр., розпочав роботу по відбудові довоєнного приміщення установи; з 1947 по 1968 рр. на партійний роботі, зокрема працював зав. сектором, інструктором Київського обкому КПУ і інструктором Партійної Комісії при ЦК КП України; продовжував допомагати у відбудові та становленні бібліотеки.

Шелуха Петро Юхимович (1905-1965) – директор бібліотеки у 1949-1956 рр.,
під його керівництвом відбувся заключний етап відбудови довоєнного приміщення книгозбірні і переїзд до нього та перші роки функціонування установи.

Льовшин Ілля Микитович (1901 - ) – директор бібліотеки у 1957-1963 рр.; до цього працював на різних партійних і радянських посадах, зокрема у 1946 р. був директором Державної республіканської історичної б-ки.

Птиця Микола Авер’янович (1913-1964, або 1965) – директор бібліотеки у 1963-1964 рр.;
до цього працював на різних партійних і радянських посадах.

Вовченко Людмила Іванівна (1918-1995) – працівник бібліотеки з 1963 по 1980 рр., займала посади: у 1963 р. – заступник директора з наукової роботи, у 1964-1965 рр. – виконувала обов’язки директора Державної республіканської бібліотеки ім. КПРС, у 1965-1968 рр. – головний бібліотекар дирекції установи, з 1969 по 1980 рр. – зав. відділу науково-дослідної роботи.

Мельников Михайло Михайлович (1920-) – директор бібліотеки у 1966-1970 рр., до цього займався партійно-профспілковою роботою, зокрема з 1964 р. в м. Києві працював директором Центрального будинку народної творчості.

Бабич Василь Степанович – (нар.1932 р.) – працівник бібліотеки з 1958 по 1983 рр. Обіймав посади: бібліографа, ст. бібліографа, зав. сектором, зав. відділом, заступника директора бібліотеки, а з 1970 р по 1983 рр. – директора. У 1983-2000 рр. працював у Київському державному інституті культури (нині Київський національний університет культури і мистецтв) на посадах зав. кафедрою бібліотекознавства та інформаційних ресурсів, декана факультету бібліотечно-інформаційних систем, зараз на пенсії.

Корнієнко Анатолій Петрович (1935-2004) – Закінчив Харківський державний бібліотечний інститут. Працівник Державної республіканської бібліотеки ім. КПРС: з 1962 по 1967 р. обіймав посади: від головного бібліотекаря до зав. відділом обслуговування читачів. З 1967 по 1983 рр. працював у Міністерстві культури УРСР та інших бібліотеках (з 1975 року – директор Державної республіканської бібліотеки для юнацтва). З 1983р. і до самої смерті у 2004 р., – Директор Національної парламентської бібліотеки України. У 1991 р. йому було присвоєно почесне звання „Заслужений працівник культури УРСР”.

Вилегжаніна Тамара Ізмайлівна (нар.1950) – Закінчила Краснодарський державний інститут культури. З 1971 по 1977 рр. працювала у бібліотеках м. Талди-Кургана Казахської РСР. У 1977-1980 рр. – молодший науковий співробітник Державної бібліотеки СРСР ім. В.І. Леніна. У 1981 р. вона приїжджає до України і працює в українських бібліотеках: з 1987 р. – у Національній парламентській бібліотеці України, де обіймає посади: завідувачки відділів координації функціонування бібліотек різних типів і видів; з 1991 р. – обробки фондів та організації каталогів; з 2000 р. – заступника генерального директора з формування документних ресурсів і бібліотечно-інформаційного сервісу. З 2004 р. – генеральний директор Національної парламентської бібліотеки України. У 2005 р. їй присвоєно почесне звання „Заслужений працівник культури України"; віце-президент української бібліотечної асоціації.