Неділя, 17 грудня 2017

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 135-річчя від дня народження М. Л. Бойчука (1882 – 1937), українського художника-монументаліста, живописця, графіка

 

image

Михайло Львович Бойчук  — один із найвидатніших українських художників початку ХХ ст., маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів», один із засновників монументального мистецтва.

Народився 30 жовтня 1882 року в селі Романівці Теребовлянського повіту на Тернопільщині.

У 1898 році Михайло Бойчук переїхав до Львова, де став писати ікони. Незабаром його талант був помічений, і завдяки матеріальній підтримці юнак отримав добру європейську освіту в академіях мистецтв Відня, Кракова та Мюнхена. У 1908-1910 роках працював в Парижі, де познайомився з Пабло Пікассо. Після повернення до Львова, працював у Національному музеї, реставруючи ікони і створюючи розпис церковних інтер’єрів. З 1917 року Михайло Бойчук живе в Києві. Був в числі тих, хто заснував Українську академію мистецтв. З 1924 року – професор Київського художнього інституту. Крім цього тісно співпрацював з режисером Лесем Курбасом, зробивши оформлення для деяких його постановок.

З іменем Михайла Бойчука пов'язане виникнення творчого об'єднання художників-монументалістів, відомих як «бойчукісти». Саме завдяки бойчукістам Україна у 20–30-х роках вийшла на широкий обшир світової культури, про що свідчать численні виставки, у яких брали участь послідовники й учні Михайла Бойчука. Людська й творча доля бойчукістів склалась винятково трагічно. Були знищені всі до одного монументальні твори цієї групи. На кілька десятиріч над рештою творчої спадщини, навіть над самими їхніми іменами запанувала тотальна заборона, – у позитивному контексті їх не можна було й згадувати.

Від сучасників Михайла Бойчука відрізняло те, що у пошуках нового напрямку у мистецтві, напрямку для розвитку українського стилю XX сторіччя він не вдався до «новаторства задля новаторства», а звернувся до глибинного коріння, до витоків. Це дивувало та викликало повагу в розуміючих людей.

Михайло Бойчук виробив концепцію монументального стилю, в якому органічно поєднано орнаментальну площинність із строгою й врівноваженою ритмічною і колірною гармонією народного іконопису та української народної картини. Він учив, що монументальне – це не просто велике чи площинне. Монументалізм у його розумінні – це гранична сконденсованість усіх художніх засобів, уникнення усього зайвого, випадкового. Він вважав, що слід не сліпо використовувати стиль давньоукраїнського живопису, а творчо інтерпретувати його принципи в умовах нових завдань, підпорядковувати їх виявленню глибокого внутрішнього змісту твору.

До найвизначніших робіт українського монументального мистецтва 1920 – початку 1930-х років належать: розписи Луцьких казарм у Києві (1919), у Червонозаводському театрі в Харкові (М. Бойчук, В. Седляр, О. Павленко, І. Падалка, 1934–1935). Реставрував кілька творів у збірці В. I. Ханенка, запропонував метод закріплення фресок у хрещальні Софійського собору (1919). 1924 року відкрив фрескові розписи в Успенському соборі Єлецького монастиря в Чернігові. Михайло Бойчук узяв участь у монументальній пропаганді, очолив перші державні майстерні. Його група розписала агітпароплав «Більшовик», оформлювала свято 1 травня 1919 року, декорувала Київський оперний театр під час першого Всеукраїнського з'їзду представників волосних виконкомів (1919), навесні 1921 року Михайло Бойчук оформив приміщення Харківського оперного театру, де відбувся п'ятий Всеукраїнський з'їзд Рад, працював на Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1923 року, виконав близько двадцяти портретів кооперативних і державних діячів на повний зріст для Київського кооперативного інституту, зробив розписи санаторію ім. ВУЦВК на Хаджибейському лимані в Одесі (1928), Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935).

25 листопада 1936 органи НКВС заарештували Михайла Львовича Бойчука, а 13 липня 1937 в Києві разом з його талановитими учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром розстріляли.

До 135-річчя від дня народження М. Л. Бойчука (1882 – 1937), українського художника-монументаліста, живописця, графіка в  Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого було підготовлено книжкову виставку. Експозиція вміщує літературу про найвідоміші роботи художника та статті з періодичних видань про його життєвий і творчий шлях.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора  радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 30 жовтня – 19 листопада 2017 р.

 

Інформацію підготувала провідний бібліотекар ВСКД  

Гриценко Ю. А.

bigmir TOP100