Aбонемент

До 130-річчя від дня народження Леся Курбаса (1887 – 1937), українського режисера, актора, драматурга, публіциста, перекладача

Лесь Курбас походить з родини акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів (сценічний псев­донім - Яновичі). Народився 25 лютого 1887 року у місті Самборі, що на Львівщині (тоді в Австро-Угорщині). Батьки – мандрівні актори.

Лесь Степанович навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Тому цілком природно, що він увібрав у себе все те, що могла дати йому європейська культура. Вже тоді Курбас мріяв працювати в Надніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр Садовського (Київ) і де була висока театральна культура.

У 1910 році Лесь Курбас вступив на українську сцену як керівник драмгуртка студентів Львівського університету. У 1911 році працював у «Гуцульському театрі» Гната Хоткевича, а в грудні того ж року перейшов до театру «Руської бесіди», яким керував Йосип Стадник. Доскональне знання української, російської, німецької, польської мов, обізнаність з англійською, французькою, італійською та норвезькою мовами давали Курбасові можливість читати в оригіналі більшість творів світової літератури, мистецьких журналів, безпосередньо знайомитись з усіма тодішніми художніми напрямками.

У 1914 році почалась перша імперіалістична війна, і театр «Руської бесіди» на якийсь час припинив своє існування. Потім Курбас оселився у рідному Тернополі. 1915 року організував товариство українських акторів під назвою «Тернопільські театральні вечори». У 1916 році він перейшов працювати до Київського українського театру у трупу Садовського, де він зіграв багато ролей (Гната в «Безталанній», Гурмана в «Украденому щасті», Хому в «Ой, не ходи, Грицю» та ін.).

Лесь Курбас увійшов в історію мистецтва як театральний реформа­тор, режисер театру і кіно, як талано­витий актор і драматург, теоретик, пе­дагог, поліглот і перекладач, сценічний діяч і театральний філософ. Він стрім­ко увірвався до когорти найславетніших театралів, і по праву зайняв своє місце серед них. Учнями цієї видатної людини стали М. Крушельницький, А. Бучма, В. Василько, Г. Ігнатович, В. Тягно, В. Скляренко, Я. Бортник, О. Сердюк, В. Чистякова та багато інших.

Висоти, які досяг Л.  Курбас, повторити непросто. То була справ­ді геніальна людина.

В 1917 р. у Києві він створив «Молодий те­атр», у 1919 р. організував театр української опери «Українська му­зична драма», у 1920 р. заснував перший український мандрівний те­атр «Кийдрамте», а у 1922 р. організував велетенське за своїм розма­хом «Мистецьке об’єднання «Березіль», в якому виховав цілу плеяду акторів і режисерів. Мистецьке об’єднання «Березіль» було не тільки театральною організацією. Тут гуртувалися режисери, актори, письменники, поети і драматурги, мистецтвознавці, критики, композитори, а також учені, філософи, психологи. Крім п’яти театральних майстерень у Києві, осередки «Березоля» діяли й у провінціях, де навчалися сотні театральних митців усіх спеціальностей. У репертуарі театру «Березіль» була не тільки українська і західна класика, але і злободенні п`єси сучасників - І. Дніпровського, М. Куліша, І. Микитенко, Вс. Вишневського, І. Кулика, новаторськи поставлені Лесем Курбасом. У театрі «Березіль» Курбас особисто здійснив такі постановки: «Жовтень», «Рур», «Протигази», «Газ», «Джіммі Хіггінс», «Гайдамаки», «Макбет», «Напередодні» та інші. З 1935 року курбасовський «Березіль» почав іменуватися Харківським українським драматичним театром імені Т. Шевченка.

4 березня 1923 року Лесь Курбас заснував першу в Україні режисерську лабораторію. До складу першого набору цієї лабораторії ввійшли: С. Бондарчук, В. Василько, П. Долина, В. Затворницький, Г. Ігнатович, Ф. Лопатинський і Й. Шевченко.

Влітку 1934 року на запрошення С. Міхоелса Лесь Курбас почав працювати в Державному єврейському театрі «Госет» (Москва) над поставою п’єси В. Шекспіра «Король Лір».

Митець ренесансного масштабу, Лесь Курбас писав новели, перекладав з кількох європейських мов, малював, був талановитий музика та чудовий піаніст.
Олександр Степанович Курбас увійшов в історію української культури не тільки як видатний театральний діяч, а й загалом як яскрава мистецька особистість.

Після згортання політики «українізації» був звинувачений в «націоналістичних збоченнях», відсторонений від керівництва театром. 25 грудня 1933 р. був заарештований в Москві і засуджений до 5 років виправно-трудових таборів. Перебуваючи в ув’язненні на Соловках, організував самодіяльний театр. 9 жовтня 1937 р. засуджений до страти. 3 листопада 1937 р. його було розстріляно в урочищі Сандармох. 1957 року посмертно реабілітовано.

До 130-річчя від дня народження Леся Курбаса (1887 – 1937), українського режисера, актора, драматурга, публіциста, перекладача в Національній бібліотеці України ім. Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція вміщує літературу, що висвітлює життєвий і творчий шлях актора, його найвідоміші постановки, матеріали конференцій та статті з періодичних видань.

На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 25 лютого  – 24 березня 2017 р.

Інформація підготовлена відділом СКД