Aбонемент

Книжкова виставка

«До 110-річчя від дня народження Івана Багряного (1906–1963), українського письменника, політичного і громадського діяча»

Іван Багряний (Іван Павлович Лозов'ягін) народився 2 жовтня 1906 р.  На  Полтавщині (тепер Сумська область) у родині робітника-маляра.
У 1912-1916 рр. хлопець навчався в церковно-парафіяльній школі в Охтирці, згодом у вищій початковій школі та у Краснопільській художньо-керамічній школі.

У 1922–1926 рр. Іван викладав малювання, працював на шахтах Донбасу, а у 1924 р. вступив до Охтирської філії організації селянських письменників «Плуг».

Писав вірші, опублікувався у журналах «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях», «Плужанин»,  товаришував із М. Хвильовим, М. Кулішем, Остапом Вишнею, М. Яловим.

Протягом 1926-1930 рр. Іван навчався в Київському художньому інституті, але через «політичну неблагонадійність» диплом не отримав. 

Івану Багряному було 25 років, коли геноцид в Україні розгорнувся на весь свій масштаб. В це час він  вже  видав першу збірку поезій «До меж заказних» (1927), поему «Аве Марія», роман «Скелька». Разом з Підмогильним, Антоненко-Давидовичем, Плужником, Осьмачкою, Косинкою,  Галичем   був  членом опозиційної  групи письменників МАРС.

Твори  молодого письменника зазнали нищівної критики, вилучені з бібліотек і книжкових крамниць,  а сам автор  був визнаний «антирадянським поетом» та «куркульським ідеологом».
  У 1932 р. І. Багряний був заарештований у Харкові, засуджений на п'ять років концтаборів.  1936 р.  письменник утік із ув’язнення, переховувався між українцями Зеленого Клину на Далекому Сході. Через два роки Іван Павлович повернувся додому і  був повторно заарештований.

У 1940 р. Іван Багряний був звільнений під нагляд. Знову оселився в Охтирці, працював декоратором у місцевому театрі, редагував газету «Голос Охтирщини».

Після початку Другої світової війни потрапив до народного ополчення, працював в ОУН: малював листівки, плакати, складав пісні, виступав перед воїнами УПА.

У 1944 р. І. Багряний розійшовся в поглядах з керівництвом УПА і сам, без родини, емігрував до Словаччини, а згодом переїхав  до Німеччини (Новий Ульм, Баварія).

У січні 1944 р., перебуваючи у Тернополі,  написав поему «Гуляй-Поле», в 1945 р. заснував газету «Українські вісті». При ній почали діяти кілька видавництв, зокрема «Україна», «Прометей», в яких з'являються заборонені в СРСР книжки українських письменників, переклади зарубіжної літератури українською мовою. Багряний взяв участь у створенні МУРу (Мистецький Український Рух), який згодом  перетворився на об'єднання українських письменників «Слово».
  У 1946 р. письменник перейшов на легальне становище. Памфлетом «Чому я не хочу вертати до СРСР?» (1946) І. Багряний привернув увагу світової громадськості вражаючою правдою про істинне становище людини в СРСР.

За кордоном у 1944 році побачили світ романи «Тигролови» (у першому виданні - «Звіролови»), згодом — «Сад Гетсиманський» (1950), «Огненне коло» (1953), «Буйний вітер» (1957), «Людина біжить над прірвою» (1965), п'єси («Генерал», «Морітурі», «Розгром»), поема «Антон Біда — герой труда», збірка «Золотий бумеранг», твори для дітей.

У 1948 р. Іван Павлович  заснував Українську Революційну Демократичну партію (УРДП), очолив Українську національну раду, заснував ОДУМ (Об'єднання демократичної української молоді). Політична діяльність Багряного  допомогла  йому  видавати й поширювати його твори іноземними мовами, зокрема «Тигролови» і «Сад Гетсиманський».

Іван Багряний вписав своє ім'я в історію як найвидатніший письменник-емігрант з Радянського Союзу.

Помер 25 серпня 1963 р. у  Новому Ульмі, похований на місцевому кладовищі.  Письменника посмертно реабілітовано у 1991 р., відтоді почала перевидаватися його творча спадщина.

2 жовтня 2016 р.  виповнюється 110 років від дня народження І. П. Багряного. Національна парламентська бібліотека України з цієї нагоди підготувала книжкову виставку «До 110-річчя від дня народження Івана Багряного (1906–1963), українського письменника, політичного і громадського діяча».

В експозиції представлені твори письменника різних років видання. Це видання та публікації  творів, що вийшли друком  за кордоном та твори, видані в Україні останніми десятиріччями. Матеріали про творчий і життєвий шлях Івана Багряного представлені окремими виданнями, статтями з періодичних видань та матеріалами наукових конференцій.  

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами. 

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2 поверх.

Термін експонування: 3 – 24 жовтня 2016 р.

Інформація підготовлена відділом СКД