Aбонемент

До 75-річчя від дня народження І. В. Миколайчука (1941–1987), 

українського кіноактора, сценариста і режисера

«У тому, що зробив Іван Миколайчук – актор, драматург, режисер, громадянин, так багато і розуму, і серця, і болю, і надії, що вистачить з лишком і нам, і дітям нашим».

                                                                                              Юрій Іллєнко

Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. «Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко», - казав про Миколайчука Сергій Параджанов.

Іван Васильович Миколайчук (1941-1987) – видатний український кіноактор, режисер, сценарист, заслужений артист України (1968 р.), лауреат Шевченківської премії (1988 р., посмертно).

Народився у буковинському селі Чортория 15 червня 1941 року в селянській родині. 1957 року закінчив Чернівецьке музичне училище за спеціальністю хормейстера, у 1961-му – театр-студію при Чернівецькому драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. В роки навчання працював у тому ж театрі. У 1961-1965 роках навчався у Київському театральному інституті імені Карпенка-Карого (майстерня відомого режисера Віктора Івченка). З 1965 року – актор кіностудії імені Олександра Довженка.

Помер  Іван Миколайчук  від тяжкої хвороби у віці 46 років 3 серпня 1987 року.

За своє коротке життя він знявся у 34 кінофільмах, більшість з яких увійшли до золотої колекції українського кіно, написав 9 сценаріїв, виступив режисером двох картин, що були серед найпомітніших тієї доби, виконав музичне оформлення чотирьох фільмів, в роботі над якими брав участь.

Акторський дебют у кіно розпочався ще в студентські роки з курсової роботи Леоніда Осики «Двоє» (1964). Ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» (1964 р.) та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків» (1965 р.) принесли Миколайчуку загальне визнання. Особливо кінострічка «Тіні забутих предків», яка отримала статус світового шедевру і принесла молодому акторові зіркову славу.

З кінострічки «Білий птах з чорною ознакою» (1971) починається новий етап у творчості Івана Миколайчука. Відтепер він стає сценаристом.

У яскравій кінострічці «Пропала грамота» (1972) Іван Миколайчук не лише блискуче зіграв роль козака Василя, а й фактично став співрежисером фільму, а також працював над його музичним оформленням.

Серед режисерських робіт Івана Миколайчука особливої уваги заслуговує кінострічка «Вавілон ХХ» (1979), яка стала продовженням еволюції українського поетичного кіно, своєрідним свідченням його невичерпних можливостей у творенні образу епохи, відображенням народного, національного світовідчуття.

Цього  року в Україні на державному рівні відзначається 75-річчя від дня народження легенди українського кінематографу Івана Миколайчука.

З цієї нагоди у Національній парламентській бібліотеці України підготовлено книжкову виставку «Білий птах українського кіно».

Експозиція містить книжкові та періодичні видання, висвітлює основні віхи життя і творчості Івана Миколайчука.

Творчий доробок легендарного кіноактора, який представлений літературними й режисерськими сценаріями та заявками на сценарії, інтерв’ю з ним, а також документальні життєписи, численні спогади друзів, колег, провідних діячів культури і мистецтва, їх філософські роздуми у спробі осягнути феномен Миколайчука, дають змогу оцінити багатогранність його інтересів як людини із глибоким художньо-філософським поглядом на життя і простежити еволюцію видатної особистості.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 4-й поверх.

Термін експонування: 14-30 червня 2016 р.

 Інформація підготовлена відділом СКД