Aбонемент

Книжкова виставка

До 160-річчя від дня народження Марії Заньковецької (1854–1934),
видатної української актриси

"МЕЛЬПОМЕНА УКРАЇНСЬКОЇ СЦЕНИ"

«Всією душею люблю я народ свій
і його драму…»

М. Заньковецька

Марія Заньковецька народилася 22  липня (4 серпня) 1860 року в селі Заньки Ніжинського повіту Чернігівської губернії (нині Чернігівська область) у родині збіднілого поміщика. Закінчила жіночу гімназію у Чернігові.

Вже з  юних років Марія виступала на аматорських концертах. У 1882 році відбувся її дебют на професійній сцені. Гарний голос Марії Костянтинівни (мецо-сопрано) сприяв її успіху на сцені.

Працювала в найбільших українських трупах під керівництвом М. Л. Кропивницького, М. П. Старицького,  М. К. Садовського, П. К. Саксаганського, І. К. Карпенка-Карого та  ін. У 1907 році разом із М. Садовським організувала перший професійний стаціонарний український театр у Києві. Після Жовтневої революції очолювала Народний театр у Ніжині (1918). Марія Заньковецька рано відчула потяг до сцени. Батьки були проти її артистичної кар’єри, але вона вирішила віддатися сцені і  дебютувала в «Наталці-Полтавці», в місті Єлисаветграді (1882).

Серед глибоко реалістичних образів, створених Марією Заньковецькою, особливе визнання отримали: Наталка, Терпилиха («Наталка-Полтавка» Котляревського), Галя («Назар Стодоля» Шевченко), Олена, Зінька («Поки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук» Кропивницького), Харитина, Софія («Наймичка», «Безталанна» Карпенка-Карого), Аза («Циганка Аза» Старицького).

У 1906 році М. Заньковецька брала участь у створенні першого українського стаціонарного театру в Києві, у 1918 — Народного театру (Київ, нині Український драматичний театр ім. Заньковецької у Львові).

Марія Заньковецька була окрасою національної сцени, зіркою в театральному просторі на зламі XIX-XX ст. Вона увійшла в історію театру як видатна українська трагедійна актриса, що в створюваних сценічних образах уособлювала символ української жінки. Обдарування М. Заньковецької багатогранне – лірична героїня, актриса комедійного плану. Та справжня стихія актриси – трагедія. Вона царювала також у побутових драмах з натуралістичним елементом. За багаторічне громадянське й мистецьке подвижництво її першою було відзначено почесним званням народної артистки України.

4 жовтня 1934 року  М. Заньковецької не стало. Поховали її в Києві на Байковому кладовищі.

До 160-річчя від дня народження Марії Заньковецької в Національній парламентській бібліотеці України було підготовлено книжкову виставку. Література, що представлена на експозиції висвітлює життя і творчість геніальної української актриси, її роль у розвитку театрального мистецтва України.

На виставці представлено документи з фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно-Хрещатицька, 1.

Термін експонування: 4–18 серпня 2014 р

Інформація підготовлена відділом СКД